Колізійні прив'язки, що визначають застосовне право у сфері міжнародного торговельного мореплавства=Conflict of law Rules Determining the Applicable Law in International Merchant Shipping

Актуальність дослідження зумовлена тим, що міжнародне торговельне мореплавство забезпечує понад 80% світового товарообігу, а правовідносини в цій сфері характеризуються постійною присутністю іноземного елементу. За умов неповної уніфікації матеріально-правових норм та відсутності універсальних міжнародних конвенцій з окремих питань колізійний метод регулювання залишається основним інструментом визначення застосовного права. Трансформація геополітичної ситуації 2022–2025 років, запровадження безпрецедентних санкційних режимів ЄС, США та Великобританії, а також розвиток автономного судноплавства та цифрових технологій створюють нові виклики для традиційних колізійних прив'язок.
У роботі досліджено систему колізійних прив'язок у сфері міжнародного торговельного мореплавства. Проаналізовано співвідношення колізійного та матеріально-правового методів регулювання, визначено поняття, види та функції колізійних прив'язок. Детально розглянуто специфіку застосування прив'язок у договорах морського перевезення вантажів та пасажирів, морського страхування, чартеру, а також у деліктних зобов'язаннях (зіткнення суден, забруднення морського середовища). Особливу увагу приділено практичним аспектам: реалізації автономії волі сторін у морських контрактах, впливу санкційних режимів на приватноправові відносини через механізм надімперативних норм (стаття 9 Регламенту Рим І), а також колізійним проблемам регулювання морських автономних надводних суден (MASS) в контексті розробки Кодексу MASS Міжнародною морською організацією.
За результатами дослідження встановлено, що система колізійних прив'язок у міжнародному торговельному мореплавстві базується на поєднанні загальних (lex voluntatis, lex loci delicti commissi, lex rei sitae) та спеціальних (lex banderae, lex portus) формул прикріплення. Феномен «зручних прапорів», під якими зареєстровано понад 73% світового тоннажу, суттєво послаблює ефективність прив'язки lex banderae. Автономія волі сторін є домінуючим принципом для комерційних морських контрактів, однак обмежується імперативними конвенційними нормами та надімперативними положеннями. Сучасні санкційні режими створюють новий механізм втручання публічного права у приватноправові відносини, що потребує переосмислення балансу між свободою договору та державними інтересами. Розвиток автономного судноплавства вимагає адаптації традиційних колізійних прив'язок та розробки нових правових конструкцій.
Сформульовано пропозиції щодо гармонізації законодавства України з acquis ЄС у сфері міжнародного приватного права, зокрема з Регламентами Рим І та Рим ІІ, уточнення колізійних норм Кодексу торговельного мореплавства України та запровадження спеціального регулювання для МАНС з урахуванням напрацювань ІМО.