Автономія волі як альтернатива колізійному методу правового регулювання у міжнародному приватному морському праві=Autonomy of Will as an Alternative to the Conflict-of-laws Method of Legal Regulation in International Private Maritime Law

Дослідження присвячене комплексному, багатоаспектному аналізу принципу автономії волі сторін (lex voluntatis) у контексті міжнародного приватного морського права, а також ґрунтовному обґрунтуванню його ролі як найбільш ефективної та гнучкої альтернативи класичному колізійному методу правового регулювання. У роботі детально визначено сутність, зміст, еволюцію історичного розвитку та сучасні межі застосування принципу lex voluntatis у ключових договірних морських відносинах, зокрема у сфері чартерінгу, морського перевезення, буксирування та договору морського страхування.
Проаналізовано та зіставлено національне законодавство України (Закон «Про міжнародне приватне право»), положення основних міжнародних конвенцій та порівняно-правову практику провідних іноземних держав (зокрема, Франції, Японії, Південної Кореї та США) щодо механізмів обрання застосовуваного права, а також умов дійсності вибору та меж обходу імперативних норм і публічного порядку. Особливу увагу приділено питанням застосування автономії волі у випадках, коли обране право не має безпосереднього зв'язку з договором, а також механізмам захисту. Обґрунтовано необхідність розширення диспозитивних можливостей для учасників морських відносин та надано конкретні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства задля підвищення його конкурентоспроможності на міжнародній арені.
Зроблено висновок, що автономія волі є ключовим інструментом забезпечення юридичної передбачуваності, стабільності та динаміки в міжнародних морських комерційних відносинах, дозволяючи суб’єктам максимально ефективно керувати комерційними ризиками та правовими наслідками своїх транскордонних рішень.