Забезпечення процесу мащення підшипникових вузлів суднових дизелів

Магістерське наукове дослідження відноситься до функціонального і структурного аналізу суднової енергетичної установки, зокрема процесів перетворення потенційної енергії робочих речовин на кінетичну енергію кривошипно-шатунного механізму і пов’язаних з ним споживачів енергії.
Висунута та підтверджена наукова гіпотеза про те, що підвищення ефективності технічної експлуатації суден морського та внутрішнього водного транспорту забезпечується підтриманням мінімальних механічних
втратам енергії. Встановлено, що основним показником, який забезпечує мінімальні механічні втрати у суднових дизелях, є стратифікація в’язкості мастильного матеріалу. У діапазоні зсувних навантажень 100…350 с–1 стратифікація в’язкості знаходиться в межах 0,88…1,09 її номінального значення.
Доведено, що зниження рівня механічних втрат під час обертального та поступального руху доцільно оцінювати за величиною зносу вкладишів підшипників ковзання та поршневих кілець, при цьому управління механічними втратами найбільш доцільно здійснювати за рахунок підвищення значення реологічної стійкості моторного мастила.
Експериментально підтверджено, що збільшення реологічної стійкості на 11,93…15,18 % призводить до 1,48…1,72 кратного зниження зносу у вказаних трибологічних системах.