Особливості правового регулювання праці жінок в морській інфраструктурі = Features of the legal regulation of women’s employment in the maritime infrastructure

Статтю присвячено аналізу особливостей правового регулювання праці жінок у морській
інфраструктурі крізь призму міжнародного морського та трудового права. Досліджується еволюція
участі жінок у морській галузі — від поодиноких історичних прикладів до формування системних
міжнародних механізмів забезпечення гендерної рівності та захисту прав жінок. Обґрунтовано,
що попри історичні досягнення та наявність професійного потенціалу, жінки й надалі становлять
незначний відсоток світового морського персоналу, що зумовлено структурною дискримінацією,
професійними стереотипами, ризиками насильства і домагань, а також обмеженим доступом до
освіти й кар’єрного зростання.
Особливу увагу приділено ролі Міжнародної морської організації (IMO) та Міжнародної
організації праці (МОП) у формуванні міжнародно-правових стандартів захисту прав жінок у
морському секторі. Проаналізовано програму IMO «Women in Maritime», положення Конвенції
ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року, Конвенції МОП № 183
та № 190, а також сучасні ініціативи IMO та WISTA International, спрямовані на створення
безперешкодного та безпечного робочого середовища. Підкреслюється величезна роль у захисті
прав жінок глобальних декларацій та конференцій що відображає комплексний підхід до захисту
працівників в морській сфері. Висвітлено значення Манільської декларації про права людини,
безпеку та благополуччя моряків як універсального документа, що підтверджує застосовність прав
людини до всіх моряків незалежно від статі. Визначено сучасний механізм реалізації трудових і
гендерних прав моряків через механізми колективних договорів які забезпечують профспілки та
Міжнародна федерація транспортних працівників (ITF).
Зроблено висновок, що сучасний стан міжнародно-правового регулювання створює достатні
нормативні передумови для реалізації трудових прав жінок у морській інфраструктурі,
однак ефективність їх забезпечення залежить від імплементації міжнародних стандартів на
національному рівні та реального застосування в практиці судноплавних компаній і держав
прапора.